Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/15956/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2016.
Дата набрання законної сили: 30.11.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
		факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Справа № 22-ц/796/12950/2016                             Головуючий у суді першої інстанції - Литвинова І.В.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		головуючий суддя               Оніщук М.І.,
		судді                                      Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,
		секретар                                 Майданець К.В.,
		за участю:
		представників позивача      ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Верховної Ради України про захист честі, гідності та ділової репутації,
		В С Т А Н О В И Л А:
		У квітні 2016 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 (далі - відповідач), Верховної Ради України (далі - відповідач та/або ВРУ), в якому просив:
		- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації озвучену відповідачем ОСОБА_6 в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі 3S.tv інформацію, а саме:
		«...например, это может быть ОСОБА_8, который является ближайшим соратником ОСОБА_11, по кличке ОСОБА_9, который был смотрящим на Укрспирте, на зерновой корпорации, на госрезерве. Просто золотые горы. Он был смотрящим, у него были доли везде и во всем. Более того он был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10 на Михайловской площади.»;
		- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації озвучену відповідачем ОСОБА_6 в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі 3S.tv інформацію, а саме:
		«ОСОБА_8 проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_8 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.»;
		- зобов'язати відповідача ОСОБА_6 спростувати недостовірну інформацію у спосіб, наближений (адекватний)до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередню поширену інформацію, а саме у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили ініціативно взяти участь у телепрограмі Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv та у прямому ефірі озвучити (без внесення правок, коментарів, тощо) наступне:
		«Озвучена мною 20 листопада 2015 року в прямому ефірі у телепрограмі Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv, а саме: «...например, это может быть ОСОБА_8, который является ближайшим соратником ОСОБА_11, по кличке ОСОБА_9, который был смотрящим на Укрспирте, на зерновой корпорации, на госрезерве. Просто золотые горы. Он был смотрящим, у него были доли везде и во всем. Более того он был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10 на Михайловской площади.», є недостовірною та не відповідає дійсності;
		Також озвучена мною 01 квітня 2016 року в прямому ефірі у телепрограмі Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv, а саме: «ОСОБА_8 проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_8 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.», є недостовірною та не відповідає дійсності;
		- витрати пов'язані із спростуванням інформації та судові витрати стягнути з відповідачів.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що поширена відповідачем інформація завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації, оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи його в тому, що він чинить аморально та зневажає закон, бере участь у організованій злочинній діяльності, скоює злочини та протиправні діяння, а відтак така інформація є недостовірною і підлягає спростуванню.
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2016 в задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що суд надав невірну оцінку обставинам справи та наявним в ній доказам, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про відсутність порушень немайнових прав позивача відповідачами.
		Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_6 та його представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В заявах на адресу суду просили розглянути справу за їх відсутності та відхилити апеляційну скаргу позивача.
		Представник відповідача ВРУ також не з'явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових запереченнях направлених на адресу суду просив відхилити апеляційну скаргу та розглянути справу за його відсутності.
		За даних обставин колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та їх представників, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Ухвалюючи у справі судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висловлювання відповідача є оціночними судженнями, які містять критичну оцінку подій пов'язаних з діяльністю позивача, як публічного діяча, а тому, в силу вимог закону, не підлягають спростуванню.
		З вказаним висновком суду погодитись не можливо, з огляду на наступне.
		З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 приймав участь в прямому ефірі у телепрограмі Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv де ним була поширена наступна інформація:
		- «...например, это может быть ОСОБА_8, который является ближайшим соратником ОСОБА_11, по кличке ОСОБА_9, который был смотрящим на Укрспирте, на зерновой корпорации, на госрезерве. Просто золотые горы. Он был смотрящим, у него были доли везде и во всем. Более того он был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10 на Михайловской площади.»;
		- «ОСОБА_8 проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_8 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.».
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосудця (ст. 34 Конституції України).
		Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено і у ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, і гарантовано ст. 34 Конституції України.
		Так, у відповідності до статті 10 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року ратифікованої Верховною Радою України, кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію.
		Однак, п. 2 ст. 10 Конвенції визначено, що здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може бути предметом таких умов і обмежень, які встановлені законом і є необхідними для захисту репутації або прав інших людей.
		Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1 (далі - Постанова Пленуму ВСУ) визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		В силу положень ст. 62 Конституції України, якою закріплено один із основоположних принципів - презумпція невинуватості, а також відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію.
		Частиною 2 ст. 302 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.
		Тому, поширення відповідачем ОСОБА_6 щодо позивача інформації про протиправну діяльність позивача, яка має обвинувальний нахил і сприймається, як звинувачення позивача у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень) без належної перевірки цієї інформації компетентними органами, не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30 Закону України «Про інформацію», оскільки такі фактичні твердження відповідача можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності, здійснивши відповідну перевірку істинності фактів.
		Матеріали справи не містять даних про те, що органами, до компетенції яких чинним законодавством України віднесена перевірка обставин, що містять відомості про наявність ознак кримінальних правопорушень, виявлено будь-які ознаки кримінальних правопорушень, про які йдеться в поширеній інформації, щодо позивача.
		Постановою Пленуму ВСУ роз'яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Інформація, поширена відповідачем в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv стала відомою більш ніж одній особі.
		Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких: право на повагу до гідності та честі (ст. 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (ст. 299 ЦК України).
		Досліджуючи вказані поняття в контексті їх захисту від протиправних дій з боку інших осіб слід відзначити наступне.
		Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки. Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього. У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оприлюднена відповідачем щодо позивача інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною, а також створює у широкого кола осіб викривлене уявлення про діяльність позивача, сприймається як звинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), що безперечно, порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		В оскаржуваному рішенні суд зазначає, що позивач з 12.12.2012 по 27.11.2014 роки був публічною фігурою, а саме обіймав посаду народного депутата України, тобто був публічною особою, а отже межа допустимої критики щодо позивача є значно ширшою ніж окремої пересічної особи.
		До таких висновків суд дійшов з огляду на ст.ст. 3, 4, 6 Декларації про свободу дебатів у засобах масової інформації, схвалену 12.02.2004 на 872-му засіданні Комітету і Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), якими передбачено, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.
		Нормами Декларації передбачено, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Позивач був народним депутатом України VI (з 23.11.2007 по 12.12.2012) та VII (з 12.12.2012 по 27.11.2014) скликань, що не заперечується сторонами, а відтак на час поширення відносно позивача інформації, останній не був публічною особою, оскільки починаючи з 27.11.2014 він не обіймає публічні посади та не здійснює публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, а також позивач не є активним учасником політичного життя в Україні.
		У вищевказаній Декларації, на яку посилається суд, також зазначається, що нагадуючи про свою Резолюцію № (74) 26 щодо права на відповідь - можливості особи по відношенню до преси та Рекомендацію № R (99) 15 щодо заходів стосовно висвітлення засобами масової інформації виборчих кампаній, нагадуючи також про свою Рекомендацію № (97) 20 щодо «розпалювання ненависті» («hate speech» [1]) та наголошуючи, що свобода політичних дебатів не передбачає права на висловлення расистських думок або думок, що провокують ненависть, ксенофобію, антисемітизм та всі форми нетерпимості, беручи до уваги резолюцію № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї РЄ щодо права на приватність.
		Поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_6 такими висловлюваннями як: «был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10; проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_8 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.», порушує згадану Декларацію, адже зважаючи на резонансність розслідування трагічних подій на Майдані останній «розпалюває ненависть» («hate speech») суспільства у ставленні до позивача, тому що постійно переконує значну кількість громадян у причетності ОСОБА_5 до участі в одному з найтяжчих злочинів - вбивстві та тому, що ОСОБА_5 чинить аморально, зневажає закон, бере участь у організованій злочинній діяльності, скоює злочини та протиправні діяння тощо.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_6, як народним депутатом України та журналістом по відношенню до ОСОБА_5 перевищені межі допустимої критики про які йдеться у Декларації, адже відповідачем у стверджувальній формі поширені відносно позивача фактичні дані, які могли б бути перевірені на предмет їх достовірності.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів, дослідивши поширену інформацію в цілому та фрагменти інформації в їх системному зв'язку, приходить до висновку, що розповсюджена відповідачем ОСОБА_6 інформація про позивача, яка є предметом оскарження, носить стверджувальний характер, тобто відповідач, не маючи жодних належних та допустимих доказів, повідомив про позивача певні факти, які не відповідають дійсності, носять негативний характер і не є оціночним судженням в розумінні вимог закону та, як наслідок, принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз'ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму ВСУ, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.
		За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає вимоги позивача про спростування поширеної інформації обґрунтованими і приходить до висновку, що в даному випадку, з метою досягнення найбільш ефективного способу спростування, слід зобов'язати відповідача ОСОБА_6 у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, а саме: «...например, это может быть ОСОБА_8, который является ближайшим соратником ОСОБА_11, по кличке ОСОБА_9, который был смотрящим на Укрспирте, на зерновой корпорации, на госрезерве. Просто золотые горы. Он был смотрящим, у него были доли везде и во всем. Более того он был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10 на Михайловской площади.»; «ОСОБА_8 проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_8 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.», шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення у прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv.
		Таким чином, висновок суду про те, що не можуть бути предметом судового захисту оціночні судження та критична оцінка діяльності позивача, як публічного діяча, є безпідставними, оскільки суперечить фактичним обставинам справи, змісту поширеної інформації та вимогам закону.
		За таких підстав, коли встановлено, що відповідачем ОСОБА_6 відносно позивача була поширена недостовірна інформація, яка безперечно принижує його честь, гідність та ділову репутацію, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних правових підстав для ухвалення рішення про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а також покладення на відповідача ОСОБА_6 обов'язку спростувати поширену інформацію у той же спосіб, у який вона була поширена.
		Що стосується рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Верховної Ради України, то в цій частині рішення суду сторонами фактично не оскаржено, оскільки не дивлячись на те, що в прохальній частині апеляційної скарги позивач просить скасувати рішення суду повністю, проте в мотивувальній частині жодних доводів щодо незаконної відмови в задоволенні даних вимог не наводить.
		У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.
		Отже, з огляду на зміст заявлених позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а саме скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації і ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення даних вимог, зокрема визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 інформацію поширену ОСОБА_6 в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі 3S.tv та зобов'язання останнього у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення у прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv.
		Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Верховної Ради України про захист честі, гідності та ділової репутації, слід залишити без змін.
		Крім цього, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, то у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
		В И Р І Ш И Л А:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації - скасувати.
		В цій частині ухвалити нове рішення.
		Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.
		Визнати інформацію, поширену ОСОБА_6 в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі 3S.tv, а саме: «...например, это может быть ОСОБА_5, который является ближайшим соратником ОСОБА_11, по кличке ОСОБА_9, который был смотрящим на Укрспирте, на зерновой корпорации, на госрезерве. Просто золотые горы. Он был смотрящим, у него были доли везде и во всем. Более того он был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10 на Михайловской площади.» - недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5.
		Визнати інформацію, поширену ОСОБА_6 в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі 3S.tv, а саме: «ОСОБА_8 проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_8 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.» - недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5.
		Зобов'язати ОСОБА_6 у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, а саме: «...например, это может быть ОСОБА_5, который является ближайшим соратником ОСОБА_11, по кличке ОСОБА_9, который был смотрящим на Укрспирте, на зерновой корпорации, на госрезерве. Просто золотые горы. Он был смотрящим, у него были доли везде и во всем. Более того он был так причастен к определенному подвозу титушек, которые убили в итоге журналиста ОСОБА_10 на Михайловской площади.»; «ОСОБА_5 проверяется следователем Генеральной прокуратуры на причастность к подвозу титушек и к убийству журналиста ОСОБА_10. Он неоднократно, многократно был в разработке по этому делу. ОСОБА_5 был ответственен за теневые потоки ОСОБА_11.», шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення у прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE на телеканалі 3S.tv.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Верховної Ради України про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		Головуючий                                                                        М.І. Оніщук
		 
		Судді                                                                                    Л.Д. Українець
		 
		                                                                                              В.А.Шебуєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...